1 лютого – День визволення міста Ківерці від німецьких нацистів

img_5975.jpg

1 лютого 1944 року місто Ківерці було звільнене від фашистських загарбників. Пам’ять про ті випробування живе в серці кожного ківерчанина, ветерана війни і тилу, кому довелося пройти смертельне пекло фронту, втратити рідних і близьких, запам’ятати біль, муки і  приниження людської гідності. Бо Друга Світова війна і виборена в ній перемога не відходять у небуття. 

 

Сьогодні представники районної та міської влади, громадськості  поклали квіти до пам’ятника Невідомому солдату у міському парку та  вшанували пам’ять про полеглих визволителів хвилиною мовчання.

 

Довідково:

 

Визволення Ківерцівщини,  як і всієї Волині,  здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції  27 січня – 11 лютого 1944 року військами 13-ої армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов)  1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).

 

У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ої гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.

Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.

 

Зі  спогадів  тодішнього начальника   оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорія Токарєва: “Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом”.

 

В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись,  відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, в районі нинішнього луцького повороту, і знищені.

 

В бою за селище і станцію Ківерці фашисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами.

 

Без жертв не обходиться жодна війна. Полягло не мало  бійців-визволителів. Перше поховання  полеглих  за Ківерці було зроблене в день визволення  – 1 лютого 1944 року. Тоді прощалися з бійцями 7-го гвардійського кавалерійського полку Іваном Колесником, Георгієм Юргіним, Петром Полтораковим…

 

Повної статистики тих днів, на жаль, немає. Але про те, що наше містечко було міцним горішком для ворога, свідчить братська могила на Меморіалі Слави в міському парку. Тут покоїться прах 615 героїв. У могилах поховані ті, хто загинув на початку війни, в дні вигнання ворога з нашої землі, ті, хто помер від ран у госпіталях.

 

Вічна слава героям!


img_5976.jpgimg_5978.jpgimg_5984.jpgimg_5986.jpg