День усиновлення - це свято людяності і милосердя

dity-1.jpg

День усиновлення - порівняно молоде свято. Вперше в Україні воно було відзначено 30 вересня 2009 року, на виконання Указу Президента України від 27.11.2008 року № 1088/2008, в якому наголошувалося на суспільній значущості усиновлення з метою забезпечення права кожної дитини на сімейне виховання.

 

Одночасно це свято людяності, милосердя, великодушності, яке не випадково збігається з днем християнських святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Це надзвичайно тепле свято для всієї української громади і, насамперед, для батьків і дітей, які волею долі стали однією родиною.

 

На сьогодні  в Ківерцівському районі у сім’ях, які стали по справжньому рідними, проживає 46 усиновлених дітей. Зберігаючи таємницю усиновлення,  ми не можемо назвати прізвища таких сімей, але з впевненістю кажемо, що завдяки їх любові, гуманності і милосердю діти знайшли матір та батька, щасливу родину, сімейний затишок. Усиновлення – це дуже відповідальний крок щодо прийняття в сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками як з боку дорослих, так і з боку дитини. Усиновлювачі заслуговують на велику повагу та пошану оточуючих.

 

Крім того, ще 19 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа навчаються справжніх сімейних цінностей та корисних навичок для подальшого дорослого життя у 9 прийомних сім’ях району. Це немало, проте залишається ще багато дітей, які потребують родинного тепла і турботи.

 

Традиційно вважається, що усиновлення — це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення. Разом з тим,  це і вирішення проблем тих дорослих, які хочуть виховати дитину - дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їх любові та піклування.

 

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відповідальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повинні жити в сім’ях родичів. У Давній Греції афінські сім’ї всиновлювали дітей здебільшого з причин бездітності синів у шлюбі. У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування отримує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію перейшла до християнського світу. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладались, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. 

 

У сучасній Україні кожній сім’ї, яка усиновила дитину, держава гарантує:
– одноразову допомогу у зв’язку з усиновленням у розмірі як при народженні першої дитини;

– одноразову оплачувану відпустку тривалістю 56 календарних днів одному з подружжя (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей).

Шлях до усиновлення, як і до створення прийомної сім’ї, одночасно дуже простий і надзвичайно складний, але в будь-якому випадку має бути виваженим та зрілим рішенням по справжньому дорослих, відповідальних людей.

 

З нагоди свята Ківерцівська райдержадміністрація та служба у справах дітей щиро вітає усіх жителів району з святом – Днем усиновлення!

 

Якщо ви дійсно хочете зігріти любов’ю знедолену дитину, відкрити їй двері у дивовижний світ сім’ї, маєте в собі терпіння, відповідальність та спроможні забезпечити їй належне виховання, утримання і догляд – особисто звертайтеся до служби у справах дітей райдержадміністрації для попередньої консультації:

 

м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, каб. №№ 6, 7 (начальник Скубій Н.П., головний спеціаліст з питань опіки, піклування та усиновлення Міщенко Л.І., головний спеціаліст з питань влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та розвитку сімейних форм виховання Бурим І.І.), тел. 22 267, 21 295.

 
Служба у справах дітей