Грип птиці

1718010.jpg

На сьогоднішній день грип птиці залишається однією з основних проблем для світового птахівництва. Швидкі темпи нарощування міжнародних коопераційних  зав’язків представляють серйозну загрозу щодо занесення і розповсюдження на територію України однієї з небагатьох найнебезпечніших інфекцій – грипу птиці. Згідно повідомлення МЕБ епізоотична ситуація щодо високопатогеного грипу птиці в Європі є складною, дане захворювання зареєстроване в Люблінському (50 км. від кордону з Волинською областю), Великопольському воєводствах Республіки Польщі.                                                                                

 

Що таке пташиний грип ?                                                                                         

 

Грип птиці, який також називають класичною чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Грип птиці зустрічається у багатьох країнах практично по всьому світі і протікає зазвичай у вигляді епізоотій та ензоотій, охоплюючи велику частину поголів’я у господарстві та на доволі великій території навколо.

 

Грип птиці швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом і проникає до чутливого організму перш за все через слизові оболонки клоаки та кон’юнктиви. Надалі, під час захворювання, витікання з клоаки та носові секрети містять високовірулентний вірус та інфікують предмети навколишнього середовища. Існує також аліментарний шлях передачі збудника. Таким чином, джерелом інфекції є хвора птиця, а сам вірус може швидко поширюватися через забруднений корм, воду та підстилку. Найбільш небезпечним джерелом збудника вважають перехворілу птицю, яка зберігає вірусоносійство протягом не менше двох місяців. Під впливом сприятливих умов вірус може легко активізуватися і тривалий час виділятися у зовнішнє середовище. Через це спалахи грипу доволі часто спостерігаються після дії на птахопоголів’я стресових умов: переохолодження, отруєння, голодування тощо.

 

Одним із факторів розповсюдження хвороби може бути перевезення хворої або підозрілої птиці. Вірус також може поширюватися через товарну продукцію (яйця, тушки, пір’я), отриману від клінічно хворої або інфікованої птиці. Певну роль у поширенні грипу здатні відігравати і дикі птахи, переносячи збудника на великі відстані. Через це необхідно уникати будь-якого контакту дикої і домашньої птиці в господарствах.

 

Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг. Смертність від хвороби, залежно від вірулентності штамів та умов утримання сприятливого поголів’я, може сягати 5–90 %. Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100 % птиці гине. 

Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено. 

 

Ще в 1992 році була прийнята Директива ЕС, за якою вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню. На думку авторів, це єдиний ефективний метод боротьби з грипом та недопущення поширення захворювання. В свою чергу, такий підхід пов’язаний з великими втратами, і зазвичай, у випадку виявлення грипу, який викликають середньо- або слабопатогенні штами, в господарстві вводять обмеження, а при появі високопатогенних штамів накладають карантин. Навкруги вогнища інфекції виникає зона підвищеного ризику поширення інфекції. Через це переміщення птиці та яєць, а також транспортних засобів і обслуговуючого персоналу обмежують, сприятливу птицю вакцинують. Нові партії птиці з благополучних господарств мають завозитися на ферму не раніше ніж через 2–3 тижні після ліквідації хвороби та проведення заключної дезінфекції.

 

Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

  • Здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
  • Здійснювати купівлю – продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
  • Інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
  • На вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
  • Притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території;
  • Утримувати різних видів птахів окремо;
  • Виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;
  • Не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
  • Проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
  • Проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
  • Проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
  • Дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з миючими засобами і т. п.).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці або випадку  масової загибелі птиці необхідно терміново сповістити державну установу ветеринарної медицини що обслуговує Ваш населений пункт або Ківерцівську району державну лікарню ветеринарної медицини (тел. 2-15-42).

 

 

 

Ківерцівське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

у Волинській області