Імунізація - захист від грізних інфекцій

img_3428.jpg

Перебої у постачанні лікувально-профілактичних закладів вакцинами та анатоксинами останні 6 років, з однієї сторони, та активна антищеплювальна кампанія в засобах масової інформації, з іншої,  призвели сьогодні до втрати колективного імунітету, практично,  до всіх інфекційних хвороб, керованих засобами масової імунопрофілактики.

 

Що таке колективний імунітет? Це 95,0% і більше імунізованих проти того чи іншого інфекційного захворювання у суспільстві чи його частині, групі, колективі тощо.

 

Що це дає? Це мінімізує можливість заносу інфекції у такий осередок суспільства, а в разі, якщо хтось і захворює, то будучи імунізованим, переносить хворобу в легкій формі, а сама інфекція поширення не набуває. Ще завдяки колективному імунітету, серед вакцинованих безпечно почувають себе особи, які через медичні протипоказання не є щепленими від інфекційних хвороб , і тут слід задуватися: «Якщо для цих людей такою небезпечною є імунізація, то якими ж страшними можуть стати для них наслідки інфекційної хвороби!».

 

Позитивної динаміки набула сьогодні в районі ситуація з профілактики кору -  люди масово ведуть дітей у амбулаторії на щеплення проти цієї інфекції. Але дуже прикро, що надто високою була ціна за ці зрушення – 8 померлих від кору українців, у т. ч.  четверо дітей.

 

 Експертами Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я  прогнозується, в Україні ріст захворюваності на дифтерію – хвороби із  серйозними ускладненнями та куди вищою летальністю. Для цього склались сприятливі передумови – низький відсоток охоплення імунізацією дитячого населення  (народжені у 2013- 2016 роки) від кашлюка , дифтерії , правцю. Крім того  групу ризику складають особи  старші 18 років, у кого з моменту останньої вакцинації  від дифтерії та правцю минуло більше 10 років.

 

Для створення імунітету проти інфекційних хвороб, які керуються засобами імунопрофілактики та згідно  календаря щеплень, що діє в Україні,  до досягнення однорічного віку Ваша дитина повинна отримати 1 щеплення  від туберкульозу, по 3 щеплення від дифтерії, кашлюку, правцю, поліомієліту, гепатиту В та 2 щеплення проти гемофільної інфекції.

 

У віці одного року дитині проводять перше щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) та третю вакцинацію гемофільної інфекції.

 

У 18 місяців проводять ревакцинацію (повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання  штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб) проти дифтерії, кашлюку, правцю та поліомієліту.

 

В 6 років – проводять імунізацію проти кору, епідемічного паротиту , краснухи та щеплення проти поліомієліту, а також  проти дифтерії та правцю, які надалі повторюють кожні десять років.

 

В чотирнадцятирічному віці  дитина підлягає імунізації для профілактики поліомієліту.

 

Такий великий перелік інфекційних хвороб та щеплень не означає, що дитині  проводитиметься стільки ін’єкцій, адже сьогодні переважна більшість імунобіологічних препаратів є комбінованими, тобто до складу  одного входять антигени для профілактики декількох інфекцій.

 

У випадках, коли  порушені терміни вакцинації та ревакцинації, передбачені календарем щеплень, порядок проведення наступних щеплень для кожної такої дитини розглядається лікарем індивідуально.

 

Кожен з батьків повинен пам’ятати, що дитина, яка не має щеплювального комплексу згідно віку, стикаючись з інфекційною хворобою - може залишитися інвалідом або навіть померти.

 

Дорослим також радимо подбати про своє здоров’я. Для цього необхідно звернутися до лікаря та вияснити,чи потрібна імунізація від дифтерії та правцю за віком.

 

Рекомендуємо  свідомо віднестися до необхідності проведення щеплень у визначені строки.

 

Завідувач

Ківерцівського районного

лабораторного відділення 

Алла Пахальчук