Інтерв"ю до професійного свята

dsc_4360.jpg

17-го вересня в Україні відзначається професійне свято працівників органів та підрозділів пожежно-рятувальної служби єдиної державної системи цивільного захисту – День рятівника. Їх девізом стали слова «Запобігти, врятувати, допомогти». З нагоди свята розмова з головним рятувальником краю, начальником управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, генерал-майором служби цивільного захисту Володимиром Грушовінчуком.

 

Володимире Васильовичу, цього року літо видалось особливо спекотне і засушливе, тривалий час утримувався пожежонебезпечний період. Яка статистика пожеж, які проблеми були для їх ліквідації?

Загалом з початку року в області виникло понад 1100 пожеж, що майже на 40% більше, аніж на цей період минулого, у вогні загинула 21 людина (минулого року 34 чоловіка).

Ріст кількості пожеж зумовлений насамперед масовим і неконтрольованим випалюванням населенням сухої рослинності.

На початку серпня на Волині, як і на більшій частині нашої держави, встановилась суха і спекотна погода. Це сприяло підвищенню класу пожежної небезпеки до найвищого п’ятого рівня ризику виникнення пожеж в екосистемах. В ці найгарячіші дні підрозділи області здійснювали до 50 виїздів на гасіння пожеж в екосистемах!

Найбільше пожеж в природних екосистемах виникло в північних районах нашої області, а наймасшабніша пожежа на торф’яниках були виявлена 10 серпня в Камінь-Каширському районі між селами Видерта та Ворокомле. На території колишнього болота, осушеного меліоративними каналами, горіло понад 100 гектарів торфовища. Оскільки залучати особовий склад із сусідніх районів було неможливо через необхідність гасіння пожеж торфовищ і там також, для боротьби з вогнем відрядили 20 працівників апарату управління ДСНС області, щотижня здійснюємо їх заміну, щоб дати можливість відпочити та відновити сили. Закликали про допомогу місцеве населення.  За сприяння працівників водного господарства та за допомоги потужного екскаватора вирили два канали і створили штучну перешкоду вогню загальною довжиною майже 5 кілометрів, щоб не допустити розповсюдження полум’я на ліс та населені пункти. Гасіння пожежі ускладнювалось низьким рівнем води у найближчій річці Цир. Воду доводилось забирати насосними станціями ПНС-110 і подавати по пожежним рукавам на декілька кілометрів. Але від високої температури повітря вдень техніка не встигала охолоджуватись, тому змушені були робити технічні перерви. Рятувальникам доводилось перетягувати важкі пожежні рукави між густим чагарником та по гарячому торфопіску на десятки метрів. Особовий склад ночував у пристосованих приміщеннях у місцевій школі. Загалом, гасіння торф’яників – це складний процес, який вимагає від рятувальників багато фізичних і моральних сил, величезної кількості пального та технічних ресурсів. На жаль, їх причиною в більшості випадків стає людська безпечність з вогнем. Рішенням обласної комісії ТЕБ та НС цій пожежі було надано статус надзвичайної ситуації місцевого рівня, визначено порядок виділення коштів на забезпечення достатньої кількості пально-мастильних матеріалів для роботи потужної спеціальної пожежної техніки.

Загалом, протягом пожежонебезпечного періоду зареєстровано 99 пожеж в лісових масивах на загальній площі понад 120 га, 61 загорання на торф’яниках площею понад 150 га, більше 120 випадків загорань сухої рослинності та післяжнивних залишків. Внаслідок цих пожеж вогонь перекидався на житлові будинки та господарські споруди, двоє людей загинуло, 4-ро травмовано.

Цього року вже доводилось ліквідовувати наслідки невеликого буревію, що пронісся в липні по декількох районах області, пошкодивши покрівлі будинків і споруд, завдав сильної шкоди сільськогосподарським угіддям. Рятувальні підрозділи залучались до розчищення доріг від повалених вітром дерев, допомагали комунальним службам відновлювати покрівлі будинків та споруд.

 

Скажіть, на Вашу думку, чи можливо було зарадити цим випадкам великих торф’яних пожеж?

Якби пожежу вчасно виявили і вжили заходів для її ліквідації на початковій стадії, побічні збитки були в меншими.

Всі зусилля працівників наглядово-профілактичного блоку ще на початку пожежонебезпечного періоду зосередили на проведенні масово-роз’яснювальної роботи серед населення, особливо в сільських населених пунктах. До цих заходів залучаємо також бійців та начальницький склад пожежно-рятувальних підрозділів, у вільний від чергування час. Рятувальники разом з працівниками екологічної інспекції, правоохоронцями та представниками органів влади беруть участь у комплексних відпрацюваннях сільських рад, але не тільки здійснюють подвірні обходи мешканців, а й вивчають місця розташування і можливість використання вододжерел в тих чи інших населених пунктах. Постійно роз’яснюємо громадянам небезпеку спалювання післяжнивних залишків, розпалювання багать на торф’яниках і в лісах у пожежонебезпечний період, закликали бути обережними при поводженні з вогнем. З свого життєвого досвіду зазначу, що раніше люди так масово не випалювали стерню і солому, бо дбали про корми для худоби. Тепер багато сільськогосподарських угідь розпайовані, але не використовуються за призначенням. Люди самі спалюють суху рослинність в себе на ділянках, а вітер швидко переносить полум’я на поряд розташовані зернові поля або торф’яники.

 

Не секрет, що сьогодні понад 50% всіх пожеж в Україні трапляється в житловому секторі. Чи вдається впливати на свідомість громадян для недопущення пожеж і трагічних випадків на них з вини «людського фактору»?

Так, профілактична робота з населенням проводиться постійно. На щастя, є тільки два пожежонебезпечних періоди – весняно-літній та осінньо-зимовий. Восени і взимку нагадуємо людям правила пожежної безпеки при користуванні приладами опалення, навесні і влітку – роз’яснюємо людям небезпеку спалювання сухої рослинності та застерігаємо від розведення багать в лісах. Активно співпрацюємо із обласними та районними ЗМІ, маємо порозуміння з керуючими обласних Єпархій Православної Церкви – священнослужителі в церквах звертаються до парафіян з проханням поважно ставитись до правил пожежної безпеки, берегти життя і майно від вогню.

В роз’яснювальній роботі активно допомагають волонтери Добровільного пожежного товариства та обласного осередку Червоного Хреста. Вони виготовляють пам’ятки та листівки, допомагають їх розповсюджувати серед населення. Ми підрахували, що обласна організація ДПТ на чолі з її багаторічним головою Григорієм Загороднім за останні 5 років спрямувала на виготовлення друкованої продукції з питань навчання населення правилам безпеки життєдіяльності, проведення Фестивалю і спортивних змагань ДЮП, конкурсу дитячих робіт «Рятувальники очима дітей» суму майже 80 000 гривень! Це свідчить про високий рівень співпраці та взаєморозуміння необхідності спільними зусиллями запобігати надзвичайним ситуаціям та нещасним випадкам.

 

Волинь – край озерний. Безпека на водоймах – теж Ваш клопіт?

Щороку напередодні літнього сезону відпочинку рятувальники ініціюють питання визначення офіційних місць для відпочинку людей в кожному районі та місті області. Цього року органи влади визначили 44 таких пляжі на озерах, ставках та річках. Це більше, аніж минулого року. На озері Світязь в Шацькому районі та річці Турія в м.Ковелі функціонують цілорічні рятувальні пости державної пошуково-рятувальної служби. Вони оснащені всім необхідним водолазним обладнанням, рятувальними човнами, фахівці щороку проходять перевірку своїх навичок щодо порятунку людини. Під час сезону вони не просто чергують на постах, а здійснюють також профілактичні заходи для поширення серед відпочивальників правил безпеки на воді. Зазначу, що на найбільшому в Україні озері Світязь, яке розташоване на території Волинської області, діє 13 рятувальних постів, оснащених відповідно до вимог. Із них тільки 3 державних, а про функціонування решти подбали власники баз відпочинку та органи місцевої влади. Але мушу констатувати факт, що трагічні випадки загибелі людей на воді все ж таки трапляються. Цього року зафіксовано 34 таких випадки. Як правило, це стається на водоймах, де не облаштовано рятувальні пости і через купання громадян в нетверезому стані. Близько 20 трагічних випадків на водоймах вдалось запобігти завдяки вчасному реагуванню рятувальників.

 

Як складаються взаємовідносини з органами влади?

Повинен сказати, що і обласна, і місцева влада завжди з розумінням ставиться до проблем пожежників. В окремих районах вдалося переконати депутатів місцевих рад і забезпечити виділення значних коштів для закупівлі пально-мастильних матеріалів, нових апаратів на стисненому повітрі, інших засобів для покращення оперативної готовності підрозділів. Вперше за останні десять років з обласного бюджету виділено понад 814,5 тисяч гривень для забезпечення мобільних груп реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру. Зокрема, здійснено закупівлю майже 6 тон пального, 3 нових апарати «Постауер», дороговартісні тепловізор та квадрокоптер (для здійснення відео розвідки пожеж в екосистемах), 4 електрогенератори (5 і 10 кВт), декілька газоаналізаторів, а також телекомунікаційне обладнання, засоби зв’язку і освітлення. Зараз працюємо над розробкою Програми забезпечення пожежної безпеки в області та Програми накопичення матеріальних резервів на 2016-2020 роки. Сподіваюсь, що депутати обласної ради нас підтримають і ці документи будуть прийняті та ефективно діяти протягом наміченого строку. Реалізація заходів цих Програм буде сприяти запобіганню пожеж та надзвичайних ситуацій в містах і районах області та забезпеченню їх швидкої ліквідації у випадку виникнення катаклізмів.

Також працюємо над розвитком в області Добровільної пожежної охорони для захисту від пожеж насамперед сільської місцевості за прикладом сусідньої Польщі. Будемо поширювати рух протипожежного волонтерства і розвивати його на базі підрозділів місцевої пожежної охорони.

 

Чи вдається підтримувати високий рівень боєготовності МПО?

Підрозділи місцевої пожежної охорони в нашій області завжди відігравали важливу роль при гасінні пожеж в сільській місцевості, ліквідації пожеж в екосистемах, тощо. З початку року підрозділи місцевої пожежної охорони залучалися для гасіння пожеж до прибуття основних сил і засобів державних пожежно-рятувальних частин у 225 випадках (а це 50% пожеж в сільській місцевості), що не давало змоги розповсюджуватись пожежам на початковій стадії та дозволило значно мінімізувати матеріальні збитки від них. Разом з тим, 45 пожеж (майже 9% від загальної кількості пожеж на селі) було ліквідовано підрозділами МПО без залучення пожежно-рятувальних підрозділів У ДСНС України в області. Найбільше районні підрозділи МПО допомагали пожежно-рятувальним підрозділам УДСНС в Камінь-Каширському районі – 46 разів, Старовижівському – 25 рази та Маневицькому районах – 20 разів ( Працівниками згаданих підрозділів постійно проводиться профілактична робота серед сільського населення щодо роз’яснення основних вимог та норм безпеки в побуті, що також відіграє важливу роль.

Тому увагу до них не послаблюємо і їх кількість не зменшується. На Волині налічується 103 повністю боєздатних формувань МПО, де цілодобово чергує мінімум по одному автомобілю та одному пожежнику, депо обладнані телефонним зв’язком та опаленням. Але на досягнутому не зупиняємось, постійно прагнемо до покращення в цьому напрямку. Минулого року, за сприяння місцевої влади, створені нові підрозділи пожежної охорони в Ратнівському  (чотири нових підрозділи), Рожищенському (два), Ковельському та Маневицькому районах (по одному). Тут сільські пожежники укомплектовані захисним спорядженням, автомобілі завжди справні та заправлені пальним, а в Ратнівському районі забезпечені навіть засобами мобільного зв’язку.

 

В народі кажуть: «готуй сани влітку…». В умовах сьогодення, коли висока вартість газу для опалення будівель, як волинські пожежники обігріватимуть свої депо взимку?

Заходи з економії енергоносіїв проводимо щорічно. Минулого року додатково встановлено твердопаливні котли, що дозволило на 30 відсотків  скоротити споживання природного газу та зекономити значну суму коштів.

Майже в кожному пожежно-рятувальному підрозділі встановлені автономні системи опалення з котлами на твердому паливі (залишилася дві будівлі аварійно-рятувального загону з службовими квартирами та будівля Ковельського райвідділу з ДПРЧ-4 м.Ковеля). Поступово, протягом декількох років, проводиться заміна вікон та дверей на енергозберігаючі, здійснюємо утеплення фасадів, заміну плоских покрівель на шатрові. Заготівлю твердого палива підрозділи здійснюють всім колективом – цієї роботи не цурається навіть начальницький склад апарату управління.

Покращувати матеріально-технічну базу допомагає і ДСНС України - отримано дизельний електрогенератор потужністю 12 кВт, 1-ну французьку та 1-ну чеську плаваючі мотопомпи, 10 ізолюючих дихальних апаратів MSA на стисненому повітрі, понад 200 пожежних рукавів, металодетектор. Загальна сума отриманого майна складає майже 700 тис. грн.

 

Потрібно дбати про справність обладнання та техніки, забезпечення її пально-мастильними матеріалами. Але головне – це створення належних умов праці для рятувальників, які щоденно ризикують своїм життям. Сам докладаю всіх зусиль і вимагаю від начальників місцевих підрозділів, щоб кожен боєць-пожежник мав належні умови праці, був забезпечений спеціальним одягом та якісним захисним спорядженням. Повсякденний одяг (і зимовий, і літній) для особового складу шиємо самі на власній швейній майстерні. За кошти спеціального фонду цього року придбано 50 захисних костюмів «Ліга-S».

 

Чи відчуваєте брак кадрів на ключових посадах гарнізону? Що роботе для того, аби молоді фахівці не кидали службу, а прагнули до підвищення рівня професійної майстерності?

Браку кадрів не відчуваємо, бо поряд маємо потужну кузню – Львівський державний університет БЖД. Щороку з його стін до нас приходить 15-20 випускників, ще 5-10 випускають для нас решта вищих навчальних закладів ДСНС України. Намагаємось призначати випускників на посади в підрозділах, що розташовані в їх рідних містах та селищах. Звичайно, діє практика наставництва досвідчених працівників над молодими. Приємно, що приходять на роботу продовжувачі династій пожежників-рятувальників. Серед них – цьогорічний випускник Черкаського інституту пожежної безпеки лейтенант служби цивільного захисту Микола Римар, уже майстер з пожежно-прикладного спорту (пішов по стопах рідного дядька). Успішно продовжують справу батьків, полковників у відставці, Руслан Безека (очолює ДПРЧ-5в м.Нововолинську), Володимир Кревський, Віктор Копилов, Дмитро Ляпун, Олександр Новак, Володимир Філюк, Ірина та Роман Багнюки та багато інших молодих і відповідальних працівників, які щиро вболівають за розвиток пожежно-рятувальної служби області. По мірі можливості вирішуємо питання з наданням житла – минулого року здано в експлуатацію 11 квартир, які отримали працівники та пенсіонери служби відповідно до загальної черги. До речі, випускників також одразу забезпечуємо зимовими куртками та шапками.

 

Цього року рятувальники області перемогли на змаганнях за Кубок України з пожежно-прикладного спорту. Це заслуга, насамперед членів збірної команди, які виступали за честь області, і тренерського штабу на чолі з Юрієм Сафатюком та Ярославом Немченком. Звичайно, я радий, що колектив виступив гідно, довівши самі собі, що їх щоденна праця не пройшла марно. Але пожежно-прикладний спорт ніколи не вважав тільки спортом, а розглядаю як складову професійної підготовки, як засіб для морального, психологічного та фізичного загартовування особового складу. Перемога збірної команди обов’язково сприятиме підвищенню рівня професійної майстерності всіх рятувальників гарнізону – вони тягнутимуться до кращих, будуть рівнятися на успіхи чемпіонів.

 

Скільки працівників гарнізону були відряджені в зону АТО? Які функції вони виконували?

З початку року в антитерористичні операції взяли участь 24 особи рядового і начальницького складу Управління ДСНС України області. 7 працівників були мобілізовані до лав Збройних Сил України терміном на 1 рік. Серед них один доброволець – майор служби цивільного захисту Володимир Сидорук.

Під час службового відрядження рятувальники області допомагали споруджувати фортифікаційні та інженерні споруди, перевозили, здійснювали ремонт та обслуговування спеціальної техніки в Донецькій та Луганській областях. Було чимало виїздів згідно бойових розпоряджень. Фахівці групи піротехнічних робіт здійснювалися розмінування ділянок місцевості, відведених для будівництва фортифікаційних споруд другої та третьої смуг оборони території Донецької області.

 

Волинська область межує з двома державами – Польщею та Білоруссю. Як вдається використовувати своє географічне положення в плані співпраці з пожежно-рятувальними службами цих держав?

Так, розташування області сприяє розвитку партнерських та дружніх стосунків з нашими колегами білорусами та поляками. А починались вони ще у далеких 80-х років минулого століття. Під час роботи в архівах з пошуку інформації про розвиток та становлення пожежної служби області, знайшли фотознімки візитів делегацій польських пожежників в Луцьк для ознайомлення з функціонуванням підрозділів та на спортивні змагання республіканського рівня. Волинські пожежники неодноразово зустрічались в  Брестській фортеці з своїми сусідами-білорусами. Фактично, співпраця не тільки триває, а й розвивається і перейшла на вищий рівень. Налагодили контакти не тільки з Люблінським прикордонним воєводським управлінням пожежної служби, а й з колегами з Мазовецького (м.Варшава), Подляського (м.Білосток) та Лодзького регіональних управлінь. Декілька років поспіль групи фахівців проходили стажування в підрозділах пожежної служби Польщі, систематично беруть участь у Всепольських змаганнях з пожежно-прикладного спорту. Ми також приймаємо у себе іноземних гостей-пожежників: організовуємо для них тренувальні заняття з пожежно-прикладного спорту, провели спільні українсько-польські навчання рятувальних служб на озері Світязь, польсько-українсько-білоруську конференцію за участі освітян та органів влади з питань обміну досвідом проведення роботи з виховання в підростаючого покоління поважного ставлення до правил особистої безпеки і популяризації професії рятувальника. За сприяння Добровільного пожежного товариства області та за кошти Євросоюзу для 50-ти кращих юних пожежників-волонтерів з трьох країн-сусідів провели пленер на озері Світязь, відремонтували та оновили експозиції трьох залів виставки-музею пожежно-рятувальної служби області, виготовили низку відео та аудіороликів, 5 дитячих книг з правил безпеки тиражем близько 5 тисяч примірників, закупили оргтехніку для висвітлення бойової роботи підрозділів. Плекаємо плани і надію на розвиток співпраці, бо розуміємо, що повинні рівнятись на європейські стандарти цивільного захисту населення.

 

Що Ви хотіли б побажати своїм колегам-рятувальникам?

Насамперед, кожному працівнику пожежно-рятувальних підрозділів області та всім рятувальникам, а також членам їх сімей та родин я щиро бажаю миру, спокою та злагоди. Переконаний, що в нашій службі працюють віддані патріоти свої справи, які вболівають за неї всім серцем, прагнуть розвивати та поліпшувати її. Тому щиро бажаю кожному рятувальнику міцного здоров’я, товариської підтримки, оптимізму, задоволення від праці,  матеріального благополуччя і завжди повертатись додому цілими та неушкодженими. А ще – «сухих рукавів» та ніяких надзвичайних ситуацій в особистому житті, а професійні навички поліпшувати тільки на навчаннях.

 

Начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю

У ДСНС України у Волинській області

підполковник служби цивільного захисту

Володимир Нестеров


dsc_6402.jpgdsc_1749.jpgdsc_1825.jpg