Ківерчани вшанували загиблих земляків в селі Сагринь Республіка Польша

36785153_457997757945601_4351303265330135040_n.jpg

На землях довоєнного Волинського воєводства Польщі 1943 року відбулася трагедія, яка відгукнулась гірким болем у серцях українського та польського народу. Найбільше втрат зазнали терени Волинської, Рівненської та північна частина Тернопільської областей. Кривава міжетнічна драма забрала життя десятків тисяч українців та поляків.

 

Думки українських та польських істориків щодо причин конфлікту суттєво різняться. Львів’янин Богдан Гудь та Володимир В’ятрович з Києва вважали, що коріння Волинської трагедії тягнеться від війни за Львів у 1918 році та перебування земель Західної  Волині та Східної Галичини в складі міжвоєнної Польщі. Українські дослідники вважають, що чи не основною причиною була саме політика так званої Другої Речі Посполитої щодо національних меншин, зокрема українців. Не існувало освіти українською мовою, про свій університет  годі було й мріяти. Історики підводять до думки, що була на Волині зріла і вибухнула селянська сутичка, котра поширилась на інші регіони.

 

Не оминули події і польський народ, адже перші масові убивства поляків почалися взимку 1943 року на околицях Рівненщини. До того ж як і польське, так і українське підпілля вдавалися до вбивств окремих активних діячів та членів їх родин.

 

Яка ж основна причина тогочасних подій? Історики ще довго робитимуть дослідження, наводитимуть докази, причини, підводитимуть підсумки. Та найгірше те, що події, відголоски минулого залишаються тяжким  в душах кожного українця, кожного поляка.

 

75-та річниця Волинської трагедії принесла нові запитання, на які як українці  так і поляки намагаються дати відповідь. Сьогодні ми з вами не можемо відповідати за тих, хто піднімав руку на сусіда та його дітей…Та ми можемо з гідністю схилити голови перед невинно убієнними та вшановувати їх пам’ять хвилиною мовчання.

 

8 липня 2018 року делегації з Волині, Львівщини та Тернопільщини відвідали Республіку Польща, а саме с. Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства. До волинської делегації входили й представники Ківерцівського району.

 

З промовою виступив Президент України Петро Порошенко та голова української громади в Польщі.

 

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Петро Порошенко заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

 

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

 

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

 

Присутні поклали квіти до меморіалу українцям, які загинули в 1942-1943 роках.

 

Ми маємо пам’ятати своє минуле, історію свого народу та ніколи не залишатися черствими до подій, які забрали найголовнішу цінність – життя.

 

Цього ж дня, вже на Волині, Президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід.

 

«Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він. Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

 

Оксана Супоровська,

учасниця заходів із вшанування пам’яті жертв

польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у с.Сагринь Республіки Польща


36803976_457997721278938_3977753952253902848_n.jpg36802014_457997851278925_5823758744642650112_n.jpg36770673_458000017945375_67530625493499904_n.jpg36798338_457997764612267_1850471678635671552_n.jpg36837010_458019211276789_14828013812187136_n.jpg36823218_458000244612019_2040944931228352512_n.jpg