На місці масового розстрілу українців в урочищі поблизу села Гайове встановили пам"ятний знак

img_20150711_123123.jpg

 11 липня 2015 року з ініціативи Волинської обласної організації ВО "Свобода", Братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура та Луцької міської ветеранської Спілки політв'язнів і репресованих за участтю заступника голови районної ради Ігоря Космини, заступника голови РДА Сергія Третяка, представників ВО Свобода, місцевих жителів, працівників лісового господарства, відбулося освячення пам'ятного знаку на місці масового розстрілу українців у лісовому урочищі поблизу села Гайове Ківерцівського району Волині. Представники місцевої громади,

Захід розпочався заупокійною молитвою на польському кладовищі. Далі учасники зібрались біля пам»ятного знаку. Чин освячення та панахиду на місці масової загибелі жертв "Волинської трагедії" влітку 1943 року – українських повстанців та мирного населення – здійснили священики УПЦ Київського патріархату на чолі з Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.

Депутат Волинської обласної ради від ВО "Свобода" Олександр Пирожик розповів про трагічну подію, про населенні пункти і людей, які навічно зникли з карти Волині, залишивши лише сумну згадку, що колись, до війни, 72 роки тому, тут вирувало життя і вживалися поряд поляки та українці, родичалися, народжували дітей. Але прокремлівська пропаганда робила свою підлу справу. Українців налаштовували проти поляків. У жорна історії потрапили і члени військових формувань, і мирне населення.

Олександр Пирожик подякував свободівцю, депутату обласної ради Миколі Давидюку, науковцям, свідкам тих подій – 87-річній жительці села Гайове Ківерцівського району Вірі Шуляк і 95-річному мешканцю села Гораймівка Маневицького району Мусію Пащуку за те, що вони допомогли встановити місце розстрілу українців.

До встановлення знаку долучилися працівники ДП «Ківерцівське лісове господарство» (директор Віктор Сахюк), Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства (очільник Василь Мазурик).

Свідки події поділилися спогадами про криваву різню. Представники Братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура, Луцької міської ветеранської Спілки політв'язнів і репресованих, Волинського обласного тов. Просвіта ім.. Т.Г.Шевченка у своїх виступах підкреслювали, що необхідно увіковічнювати і зберігати для нащадків об»єктивну історію. Українці відстоювали своє право на власну землю, вони не зазіхали на чуже.

В Заяві парламентів України та Польщі з нагоди 60-річчя трагедії на Волині зазначається: “Правда, хоч і найсумніша, є необхідною для побудови тривалого порозуміння. Болючий досвід повинен бути для нас також джерелом роздумів про те, що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивники, а ми завжди на цьому втрачали"...

Довідка: Влітку 1943 року в урочищі поблизу села Гайове Ківерцівського району Волині сталась одна з найдраматичніших трагедій українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни, спровокованої у Кремлі. У збройну сутичку між польськими та українськими вояками втрутилися "червоні" партизани, які зайшли українцям у тил і почали стріляти їм у спини. В результаті увпекельному "котлі", за підрахунками дослідників, було знищено понад 400 українських повстанців та близько 1500 беззбройних українців з мирного населення.

Точне місце масового розстрілу українців довгий час не було встановлене, на місці розстрілу українців донедавна не було бодай одного православного хреста. У роки Другої світової окупанти розграбували, спалили дотла і повністю знищили в цій окрузі декілька поселень: Юзефин, Єзьорський Майдан, Зофіївка, Яромель, Добра. Тепер там, де були ці населені пункти, – ліси, чагарники й поля.


img_20150711_120810.jpgimg_20150711_122155.jpgimg_20150711_115347.jpgimg_20150711_122010.jpgimg_20150711_123336.jpg