Надія Красоткіна: Осінній день на інший день не схожий

 Осінній день на інший день не схожий,

 Бо зміни дуже стрімко час несе.

 То дощик крапотить, то день погожий,

 А за годину зміниться усе.

 То небо голубе, ані хмарини,

 А сонечко блищить, тепло дає.

 То хмариться наступної хвилини

 І грізний вітер між гіллям снує.

 І носить жовтий лист понад землею,

 А все живе сховатися спішить.

 Це осінь. І не нам змагатись з нею.

 Нам лиш зловити неповторну мить

 І залишити в серденьку на згадку,

 Бо більше не повториться вона.

 Знов сонце закликає до порядку

 І павутинка потяглася, як струна...

 А від струни осінній сум роздався,

 Солодка й щемна музика з гаїв...

 Десь коник-стрибунець з трави озвався,

 Зачарувавши піснею без слів.

 Ах, осінь, осінь. Ти така мінлива.

 В тобі і радість, й туга за теплом.

 Збираю лист опалий. Я щаслива.

 Хоч і буває сумно нам обом...

 Пора осіння. До зими все ближче,

 А так ще казки хочеться й тепла.

 Сміялось влітку сонце яскравіше...

 Була пора красива, та пройшла...

Просто захотілося віршів. Напевно ностальгію за теплом навіяли останні теплі дні листопада...(Адміністратор)

Фото Андрія Т.