Надія Кузьміч: Податок на майно в 2015 році

 З 01 січня 2015 року в Україні запроваджені нові правила щодо оподаткування майна. Це встановлено законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів  України щодо податкової реформи», текст якого оприлюднений в газеті «Голос України» від 31 грудня 2014 року.

      Відповідно до статті 265 Податкового Кодексу України ( далі – ПКУ) податок на майно складається з трьох видів: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

     Розглянемо питання, що стосуються сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ( далі - податок на нерухоме майно).

      Статтею 266.2.1. ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. В попередній редакції ПКУ платниками вказаного податку були власники об’єктів житлової нерухомості. Згідно ст.266.1.1. ПКУ платниками такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

     При цьому, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Якщо ж об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

      Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

      Згідно чинної редакції ПКУ не оподатковуються податком на нерухоме майно:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

- гуртожитки;

- житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

- об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

     Закон передбачає пільги зі сплати податку на нерухоме майно.  База оподаткування квартири/квартир незалежно від їх кількості зменшується на 60 кв. метрів, для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів, для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів. Якщо ж вказане майно використовується їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) пільги не надаються .

     Сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Ставка податку на нерухомість в 2015 році.

     Ставка податку на нерухоме майно встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. ( На 01.01.2015 року- 24 грн. 36 коп., тобто 2% від 1218 грн. мінімальної заробітної  плати)  Варто звернути увагу, що цим законом внесено зміни і до Перехідних положень ПКУ. Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень доповнено  пунктом 33, який встановлює,  що на 2015 рік ставки податку для об’єктів  нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1. пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості. Тобто, максимальна ставка податку  для нежитлової нерухомості – 12 грн. 18 коп.

Наприклад:   громадянин має у власності житловий будинок площею 144 кв.м. При розрахунку податку застосовується пільга 120 кв.м. Об’єкт оподаткування – 24 кв.м. ( 144 кв.м. – 120 кв.м. = 24 кв.м.). При максимальній ставці податку необхідно сплатити 584 грн. 64 коп. (24 х 24 грн.36 коп.).

     Органам місцевого самоврядування рекомендовано до 31 січня 2015 року прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно.

Обчислення податку на нерухоме майно.

     Обчислення суми податку на нерухоме майно, що перебуває у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове повідомлення про сплату суми податку в якому вказані відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням  нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

      Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за спеціальною формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

      Податок на нерухоме майно сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

     Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Строки сплати податку

 Податок на нерухоме майно сплачується  фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, юридичними особами -  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

З повним текстом закону можна ознайомитися на сайті Верховної ради http://rada.gov.ua.

Кузьміч Надія – приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу.