Не стало холоневичанина Случика Михайла Андрійовича.

28 січня цього року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після короткотермінової відпустки повертався у бойову частину. Не дочекалися побратими свого товариша, Холоневичі втратили великого патріота і справжнього Воїна... Вічна пам'ять. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і друзям покійного.

ПАМ'ЯТІ МИХАЙЛА СЛУЧИКА

 Михайло був незвичайною Людиною. Пройшов сувору і нелегку школу радянських десантних військ і вже під час служби в армії не раз дивився смерті ввічі. Тяжкі спогади про втрату своїх 19-річних товаришів по службі, мабуть, переслідували його до останніх днів. Але він не зламався...
Після строкової служби його життя було наповнене різноманітністю: працював у лісозаготівельній бригаді, постійно грав в основному складі сільської футбольної команди, був незмінним солістом ВІА "Чоботи", який деякий час існував при Холоневицькому БК.
 Михайло не цурався жодної роботи,ніколи нікому не відказував у допомозі, з повагою ставився як до старших людей, так і до набагато від себе молодших,був добрим,щирим,веселим і компанійським.А ще безстрашним: 30-метрову пожежну вишку біля лісництва і ще вищу в Цумані, він фарбував без жодних страхуючих засобів.
 Ніколи не жалівся на здоров'я (вже після свого сорокаріччя з легкістю міг вилізти на верх шестиметрової цементної електроопори) і коли почалася четверта хвиля мобілізації, отримавши повістку з військкомату і пройшовши медкомісію без вагань відбув до військового навчального центру у Львівській області. Після бойового злагодження і короткотермінових відпусток особового складу, військова частина, до якої був зачислений Михайло, мала вирушати на Схід, безпосередньо в зону проведення АТО...
А ще він,чомусь,дуже любив "Яворину"...
Вічна пам'ять Михайлу Случику!

Холоневичівський інформаційний обмінник