Олександр Васильчук з Метельного розводить страуси

20161020_150933.jpg

      Сім’я Васильчуків не типова для нашого урбанізованого суспільства. Вони обрали для проживання  - село. Десять років тому молода сім»я, яка працювала і жила у Луцьку, покинула обласний центр, переїхавши у віддалене село Метельне Олицької селищної ради Ківерцівського району. Тут у 2007 році  подружжя придбало хатину і  взялося за сільське господарство. Нині розводять усе – навіть страуси. «Є корови, свині, кури, кролики, страуси, дві собаки, дві кішки з кошенятами», - жартує господар.

- Складно було з малими дітьми переїхати до села. – розповідає Олександр Васильович.  - Умов нема. Нині діти повиростали. Старший Владислав – боєць десантно-штурмової бригади ЗСУ, з честю виконує чоловічий обов»язок – захищає Україну. Дмитро – навчається у Східноєвропейському  національному університеті ім. Лесі Українки, молодший – Ігор, учень 5 – го класу місцевої школи.

     З дружиною Руслана обробляємо 1,2 га землі.  У минулому році вирішили розводити страуси. Можливо і дивина для наших людей, але це перспективний напрямок у сільському господарстві, переконаний Олександр Васильчук.

 - Страуси – це перспектива на майбутнє, - зазначає Олександр Васильович. - При мінімальних вкладеннях ви можете отримати більше прибутку, так як розведення  цих птахів є безвідходним виробництвом рідкісних, дорогих матеріалів – шкіра, пір’я, яйця, м’ясо. Тобто все, що є у птиці, чудово продається за немаленькі гроші.

 - Придбав троє пташенят страусів по 200 доларів у індуса Рао Сібмасіва, що тримає страусину ферму в селі Рівне Любомльського району. Зробив для птиці належні умови. Вони не бояться холоду і не вибагливі до їжі.

    За словами Олександра Васильовича, держава практичної допомоги дрібним господарствам не надає.

- Головне – стабільність. Щоб я весною садив і знав, що восени у мене куплять по такій ціні… У нас , як весна - ціни на пальне і насіннєвий матеріал ростуть. Влітку – жнива, збір урожаю, ціна на все падає.

     Найважче чи не для кожного селянина — збути вирощене. Зібраний урожай не можна здати у державні заготівельні пункти. Щоб потім заклади освіти, медицини могли придбати овочі, фрукти, м»ясо, хліб, муку чи інше за цінами свого виробника. Олігархи все перекуплюють, виграють тендери і – збагачуються державним коштом. Чому я не можу здати свинину чи телятину на м»ясокомбінат. Отримати нормальну ціну за м»ясо і шкіру… Щоб село розвивалося потрібно, щоб селянин мав можливість виростити і здати вирощене , - переконаний господарник.

     В переддень працівників сільського господарства Олександр Васильчук побажав усім витримки, віри, оптимізму, наснаги, здійснення планів і задумів та найголовніше – миру і спокою.

Інна Тетюрко

Фото Анатолія Пушкіна