У церковного старости троє синів, зять і два свати — священики

Про долю ківерчанина Івана Яковлюка «Вісник+К» розповідав 2001 року. Цей простий, скромний чоловік пережив смерть дружини, яка у 39 років залишила світ. Пригнічений горем, опускати руки не мав права: мусив дбати про шістьох діток. Найстаршій доньці було 17, найменшій - півтора рочку. Як нині усі поживають, дізналися, коли напросилися на гостину до одного із синів дядька Івана - отця Андрія, який мешкає у Ківерцях та є кліриком Свято-Миколаївського храму УПЦ.

В Івана з Марією один за одним посипалися дітки. Батьки гордилися синами Миколою, Олександром, Андрієм та донечками Оксаною, Оленкою, Катрусею. Чоловік часто перебував у відрядженнях, тож берегинею домашнього затишку була дружина. Тиха, лагідна Марія щиро вірила у Бога. У молитвах виховувала й діток. І навіть в часи комунізму усією сім'єю ходили на службу, особливо на великі свята.

- А в понеділок на лінійці у школі діти за це отримували прочухана від директора, - пригадує отець Андрій. - Проте ніколи не відмовлялися від віри, завжди слухали маму.

Біда чорним крилом несподівано накрила їхнє щастя. Марія занедужала на рак, лікування не допомогло. І 39-річна жінка за рік згоріла, як свічечка. Сиротами залишилися діти. І нині, згадуючи ці страшні дні, Іван Фадейович не може стримати сліз.

- Важко було, що тут казати, - зітхає. - Та Бог дав нам сили нести цей нелегкий хрест. Підтримували родичі і знайомі. Але основний клопіт ліг на плечі 17-річної доньки, яка тоді вже закінчила медучилище. Вона їсти готувала, уроки зі старшими вчила, няньчила менших. Катрусі тоді було лише півтора рочку. 

- Тато мав «Запорожець». Пригадую, напхає його одягом, білизною і везе до Луцька - там тітка працювала у пральні, - поринає у дитинство отець Андрій.

Іван Фадейович зізнається, що у складні хвилини просив заступництва у Всевишнього. Понад двадцять років був церковним старостою. Духовно його підтримував тодішній благочинний Ківерцівського округу отець Василь Росощук. Разом з ним відновлювали, розбудовували Свято-Миколаївський храм, зведений ще у 1929 році. Хіба думав тоді Іван Фадейович, що благочинний стане його сватом?

Іван Яковлюк усе життя пропрацював трактористом у ВУ ЗАТ «Електро». Двох місяців не вистачило до п'ятдесятирічного стажу, а нещодавно пішов на дійсно заслужений відпочинок. Мешкає нині разом із сім'єю доньки Олени. Але й інші діти не забувають про нього, тим паче доля не розкидала їх далеко: усі проживають на Ківерцівщині.

Дитинство у молитвах глибоко відклалося у серцях дочок і синів. Найстарший, Микола, ще у школі вирішив, що стане священиком. Вступив у семінарію, згодом навчався у духовній академії. Отримав парафію в селищі Олика, і нині там служить. Разом з матушкою Людмилою виховують шестеро діток.

Середній син Олександр відслужив в армії, а тоді вирішив вступати до Луцької духовної семінарії. Нині він настоятель Свято-Вознесенської церкви у селі Ставок Ківерцівського району. Що цікаво, у нього, як і в брата Андрія, тесть - священик. 

А от Андрій здобув у Луцькому училищі мирську професію муляра-електрозварника. Проте згодом під впливом старшого брата таки обрав духовний шлях. У церкві й познайомився з майбутньою дружиною Неонілою, тішаться чотирма дітками. Отець Андрій вже 14 років є третім священиком у Свято-Миколаївському храмі. Організував недільну школу, а також православну молодіжну організацію «Крок». 

Старша сестра Оксана теж пов'язала долю зі священиком. Разом із шістьма дітками та чоловіком - отцем Олексієм, оселилися у Бодячеві Ківерцівського району. Олена зі своїм обранцем познайомилася у храмі селища Цумань. Найменша сестра Катя з чоловіком мешкає у Ківерцях і з сім'єю ходить на службу до брата. 

Так склалося, що кожен із членів цієї великої родини пов'язаний із церквою. Завершуючи розмову, цікавлюся в отця Андрія, що змінилося від часу першої публікації у нашій газеті.

- Ніхто з нас не зрадив обраному шляху. А ще тоді наш батько тішився вісьмома внуками, а нині має двадцять чотири, і це не остаточна цифра, - всміхається священик.

Тож у Різдвяні свята зичимо великій родині Яковлюків здоров'я, миру, затишку і Божого благословення!

Руслана ТАТАРИН,

Волинська область

ВІСНИК к