У Ківерцівському районному музеї навчали писанкарству

 Сьогодні у Ківерцівському районному краєзнавчому музеї відбувся майстер-клас з художнього розпису Великодніх писанок. Проводили захід художниця Ірина Сардак - Бондарук, та Андрій Бондарук - майстери популяризатори народних мистецтв.

Учасниками майстер-класу стали директори та працівники клубів та Будинків культури району. Після нетривалої підготовки, під таємниче світло свічки всі поринули у творчу роботу. Сам процес виглядав наступним чином: чисте яйце спочатку поділяють на умовні частини (вздовж і впоперек) тоненькими штрихами за допомогою простого олівця; за наявними ескізами або ж за покликом власної фантазії малюють перші узори; далі їх необхідно обвести розтопленим воском за допомогою писачка і свічки. Після цього розписане воском яйце опускають у фарбу (починають від світліших тонів фарби), а після цього, залежно від кількості кольорів, повторюють процедуру. Головним і фінальним акордом є зняття воску. Для цього писанку підносять до полум’я свічки (важливо: боком,  щоб не утворилося чорних димових плям) та розтоплений віск витирають серветкою. Всі старанно виконують рекомендації своїх навчителів Андрія та Ірини.

- Ми традиційно, перед Великодніми святами, пишемо писанки, і я проводжу майстер-класи для тих людей, хто хоче навчитися це робити, хто ніколи цього не робив, або думає, що це складно. Моя мета – донести людям, що писати писанки це цікаво, легко, і це прадавня українська традиція, яка повинна відроджуватися і передаватися у спадок, - розповідає художниця.

- На майстер-класи запрошено працівників закладів культури, які навчаться самі і проведуть відповідні майстер-класи для дітей різного віку у своїх населених пунктах. Можу сказати, що у всіх виходить дуже гарно. Дякуємо майстрам Ірині та Андрію, що погодилися провести таке навчання. Тепер клубники мають свій писачок, розуміють методику, і я впевнена, що навчатимуть цьому мистецтву бажаючих, - зазначає науковий співробітник музею Галина Слатініна.

Кожен з учасників цього майстер-класу розписав писанку за власним вподобанням, використовуючи традиційні орнаменти писанкарства. По закінченні навчання всі клубники подякували Ірині Сардак - Бондарук, та Андрію Бондаруку  за науку писанкарства.

Довідково

Писанка – це маленьке диво, створене руками. Своїм корінням вона сягає дохристиянських часів. Для наших пращурів яйце символізувало всесвіт, зародження життя. У слов’ян яйце було початком всього, прообразом космосу. Вони вірили, що весь світ є подібний до великого яйця: шкаралупа – це небо, плівка – хмари, білок – вода, жовток – земля. В Україні існувало два види фарбованих яєць – крашанки і писанки. Крашанки фарбували в один колір і вживали в їжу. Писанки ж розписувалися по сирому яйці і зберігали їх як оберіг. На писанки наносилися симолічні знаки з кодом побажання – добробуту, щастя. Також закладалися у взори – графічний запис молитви прохання: про дощ, врожай, жіночу плідність. Відтворюючи процес вироблення чогось давнього та забутого, елементи витвору набувають смислу та ніби передають якусь інформацію про нас самих.