«Забути про це-гріх»

9df04df13a4ffe3010e9a141ac642252.jpeg

Існує думка нібито час лікує найглибші рани, вгамовує найгостріший біль. В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, ран, спогад про які  пронизує серце гострим болем.  Але ця — не поступається навалі років, не слабшає. Можливо, тому що своєчасно не зуміли зробити все для лікування.

 

26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Відтоді збігло  26 років. Проте Чорнобиль і досі є незагойною раною, пам’ять про  цю страшну катастрофу усе ще болить, ніби сталася вона ще вчора. Аварія на Чорнобильській АЕС, безумовно, подія, котра виходить далеко за кордони ядерної енергетики.

 

Ліквідація наслідків катастрофи змушує державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов’язаних з нею невідкладних проблем залишається і зараз надзвичайно широким. Це вимагає постійного аналізу пріоритетності як головних напрямків діяльності, так і конкретних завдань у межах кожного з них, співставлення досягнутого з нагальними потребами.

 

           Що ж таке Чорнобиль для Ківерцівського району сьогодні?

 

Чиста синь неба, ласкаве сонечко, зеленіючі лани, безтурботний і радісний сміх дітвори. Це картина мирного сьогодення. Та чи можливе було б воно, якби 32 років назад не зуміли б приборкати ядерного монстра на Чорнобильській АЕС ? Лиховісне крило цієї трагедії зачепило і наш район, Сотні добровольців тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, ті, хто не шкодуючи свого життя й здоров'я, врятував увесь світ від неконтрольованого „мирного” атому. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя району, назавжди залишаючи у пам’яті народний подвиг ліквідаторів.

Вічна пам’ять тим, чиє життя передчасно обірвала Чорнобильська трагедія, людська шана та вдячність героям- ліквідаторам.

 

Як завжди, збере ця сумна дати усіх, хто причетний до ліквідації аварії на ЧАЕС. Зустрінуться вони з керівництвом районної ради та райдержадміністрації, керівниками служб, які вирішують питання ліквідації наслідків цієї катастрофи, аби повести розмову про „Чорнобильські” проблеми.    

 

На жаль, чимало з нас уже починає забувати ту найжахливішу сторінку нашої історії. Можливо,  для когось ця подія стає дедалі менш значущою, але забути про тих, хто ціною неймовірних зусиль, ризику для свого здоров'я і життя  втихомирював ядерну стихію, ми не маємо морального права.

 

 

Ківерцівський РВ УДСНС